Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (5) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Ткачишин О$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 8 Представлено документи з 1 до 8 |
|||
| 1. | 
Ткачишин О. В. Ультразвукова оцінка гемодинаміки та морфології магістральних артерій шиї у хворих на гіпертонічну хворобу, асоційовану з геморагічним інсультом [Електронний ресурс] / О. В. Ткачишин // Український нейрохірургічний журнал. - 2018. - № 2. - С. 69-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2018_2_11 | ||
| 2. | 
Ткачишин О. В. Ультразвукові параметри серця у хворих на гіпертонічну хворобу, ускладнену геморагічним інсультом, після раннього відновного періоду [Електронний ресурс] / О. В. Ткачишин // Український неврологічний журнал. - 2018. - № 2. - С. 43-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2018_2_9 Мета роботи - визначити й оцінити ультразвукові параметри серця у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ), ускладнену геморагічним інсультом (ГІ), після раннього відновного періоду. Було сформовано 3 групи пацієнтів: до основної групи залучили 107 хворих (56 жінок та 51 чоловіка, середній вік - (54,0 +- 9,5) року), які перенесли ГІ як ускладнення ГХ більше 6 міс тому, до групи порівняння - 104 пацієнтів (54 жінки та 50 чоловіків, середній вік - (53,7 +- 8,9) року) з ГХ без перенесеного ГІ, до контрольної групи - 19 осіб без серцево-судинної патології (10 жінок та 9 чоловіків, середній вік - (52,5 +- 5,1) року). Групи були порівнянні за основними показниками. Всім пацієнтам проведено трансторакальну ехокардіографію та допплерехокардіографію в одномірному (M) і двомірному (B) режимах з визначенням основних ультразвукових параметрів серця. Ультразвукові параметри серця в основній групі (<$Eroman M~symbol С~sigma>): розмір аортального клапана - (1,875 +- 0,154) см, діаметр висхідної аорти - (3,377 +- 0,395) см, розмір лівого передсердя (ЛП) у систолу - (3,402 +- 0,484) см, правого шлуночка у діастолу - (2,891 +- 0,543) см, товщина міжшлуночкової перегородки (МШП) - (1,132 +- 0,130) см, задньої стінки лівого шлуночка (ЛШ) - (1,132 +- 0,139) см, фракція викиду ЛШ - (62,531 +- 2,994) %, кінцеводіастолічний розмір ЛШ - (4,668 +- 0,436) см, кінцевосистолічний розмір ЛШ - (2,750 +- 0,402) см, кінцеводіастолічний об'єм ЛШ - (124,323 +- 27,090) мл, кінцевосистолічний об'єм ЛШ - (47,161 +- 14,466) мл, ударний об'єм ЛШ - 77,161 +- 15,358, стан діастолічної функції ЛШ (E/A) - 1,025 +- 0,146. В основній групі розмір аортального клапана та фракція викиду ЛШ були статистично значущо (p << 0,05) меншими у порівнянні з контрольною групою, розмір ЛП у систолу, фракція викиду ЛШ і товщина МШП - статистично значущо меншими, а кінцевосистолічний об'єм ЛШ та показник E/A - статистично значущо більшими, ніж у групі порівняння. Характеристики геометрії ЛШ в основній групі у чоловіків та жінок відповідно: індекс кінцево-діастолічного об'єму ЛШ - (66,69 +- 10,40) та (64,30 +- 14,24) мл/м<^>2 | ||
| 3. | 
Ткачишин О. В. Ультразвукова оцінка гемодинаміки магістральних артерій шиї у хворих на гіпертонічну хворобу, ускладнену геморагічним інсультом [Електронний ресурс] / О. В. Ткачишин // Медичні перспективи. - 2018. - Т. 23, № 3(1). - С. 257-258. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2018_23_3(1)__53 | ||
| 4. |
Ткачишин О. В. Показники коагуляційного гемостазу у хворих із геморагічним інсультом, асоційованим із гіпертонічною хворобою, після раннього відновного періоду [Електронний ресурс] / О. В. Ткачишин // Ukrainian neurosurgical journal. - 2019. - Т. 25, № 1. - С. 18-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2019_25_1_5 | ||
| 5. | 
Ткачишин О. В. Особливості показників добового моніторування артеріального тиску у хворих на гіпертонічну хворобу, ускладнену геморагічним інсультом, після раннього відновного періоду [Електронний ресурс] / О. В. Ткачишин // Український терапевтичний журнал. - 2019. - № 1. - С. 40-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2019_1_9 Мета роботи - визначити й оцінити показники добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ) у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ), ускладнену геморагічним інсультом (ГІ), після раннього відновного періоду. Було сформовано дві групи осіб: до основної групи залучили 94 хворих (50 жінок та 44 чоловіків, середній вік (<$E54,4~symbol С~8,8>) року), які перенесли ГІ як ускладнення ГХ понад 6 міс тому й не мали спонтанної нормалізації артеріального тиску (АТ) протягом цього періоду; до групи порівняння - 104 особи (54 жінки та 50 чоловіків, середній вік (<$E53,7~symbol С~8,9>) року) з ГХ без перенесеного ГІ. Групи пацієнтів були порівнянні за основними показниками. Усім зазначеним особам було проведено ДМАТ. Показники ДМАТ в основній групі та групі порівняння (<$Eroman M~symbol С~sigma>) відповідно: середній (сер.) систолічний артеріальний тиск (САТ) удень (<$E109,6~symbol С~15,8>) та (<$E121,1~symbol С~11,3>) мм рт. ст., уночі (<$E101,9~symbol С~17,0>) та (<$E108,3~symbol С~14,1>) мм рт. ст., протягом 24 год (<$E109,6~symbol С~15,5>) та (<$E118,1~symbol С~9,7>) мм рт. ст.; зазначені показники були меншими в основній групі, на відміну від групи порівняння (p << 0,05). При цьому мінімальний (мін.) САТ удень в основній групі ((<$E74,4~symbol С~19,5>) мм рт. ст.), на відміну від групи порівняння ((<$E82,3~symbol С~12,5>) мм рт. ст.), був меншим, а максимальний (макс.) САТ удень ((<$E168,2~symbol С~18,1>) мм рт. ст.) був більшим в основній групі, ніж у групі порівняння ((<$E161,9~symbol С~17,7>) мм рт. ст.) (p << 0,05). При цьому показник стандартного відхилення StD САТ удень - (<$E17,9~symbol С~5,9>) був більшим в основній групі (p << 0,05). Показник гіпербаричного навантаження САТ удень був більшим в основній групі і становив (<$E403,6~symbol С~250,9>) проти (<$E231,7~symbol С~123,0>) у групі порівняння (p << 0,05). За добовим ритмом АТ в основній групі було статистично значуще менше осіб з профілем over-dipper (6,4 проти 20,2 %) і більше з non-dipper (40,4 проти 26 %). Висновки: у хворих на ГХ, які перенесли ГІ понад 6 міс тому, не мали спонтанної нормалізації АТ протягом цього періоду та відновилися до 50 - 100 балів за шкалою Бартела, у порівнянні з хворими на ГХ II стадії, мають місце більші діапазони коливань АТ за нижчого рівня сер. САТ. На це вказують статистично значуще більші денні макс. САТ, ДСАТ, StD. Показник гіпербаричного навантаження САТ удень більший в осіб з перенесеним ГІ, що відображає збільшене навантаження на серцево-судинну систему, хоча сер. САТ у цих хворих є нижчим, ніж у хворих на ГХ без ускладнень. У хворих із перенесеним ГІ перевищення макс. САТ над сер. САТ за 24-годинний проміжок часу становить 54 %, на відміну від 39 % у групі порівняння (p << 0,05). | ||
| 6. | 
Ткачишин О. В. Зміна показників добового моніторування артеріального тиску під впливом лікування у пацієнтів із гіпертонічною хворобою, ускладненою геморагічним інсультом, після раннього відновного періоду [Електронний ресурс] / О. В. Ткачишин // Серце і судини. - 2019. - № 2. - С. 40-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2019_2_7 Мета роботи - порівняти показники добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ) у хворих на гіпертонічну хворобу через <$Esymbol У~6> міс після геморагічного інсульту до та після лікування комбінацією амлодипіну, валсартану, гідрохлортіазиду (за потреби) і магнію оксиду моногідрату. До основної групи було залучено 33 хворих, до групи порівняння - 13. У першій групі офісний артеріальний тиск (АТ) - 140/90 мм рт. ст. і більше, у другій - менше. Групи були порівнянні за основними показниками. Особам основної групи проведено ДМАТ двічі (до та після лікування), а пацієнтам групи порівняння - одноразово. В основній групі до лікування та після середній систолічний АТ (САТ) становив відповідно вдень (<$E110,1~symbol С~16,0>) та (<$E102,3~symbol С~12,6>) мм рт. ст., вночі - (<$E102,6~symbol С~17,3>) і (<$E83,9~symbol С~8,1>) мм рт. ст., за добу - (<$E109,7~symbol С~15,7>) та (<$E96,3~symbol С~11,9>) мм рт. ст. (p << 0,05). Максимальний САТ удень в основній групі був більшим до лікування ((<$E169,3~symbol С~18,4>) мм рт. ст., p << 0,05). Величина середньоквадратичного відхилення для САТ і пульсового АТ зменшилася після лікування (p << 0,05). Значення середньої реальної варіабельності САТ в основній групі до лікування становило (<$E11,27~symbol С~2,73>) мм рт.ст., після - (<$E9,74~symbol С~1,84>) мм рт.ст. (p << 0,05). Показник Diurnal index САТ в основній групі до лікування - (<$E4,95~symbol С~9,67>) %, після лікування - (<$E11,44~symbol С~5,43>) %. Висновки: лікування хворих на гіпертонічну хворобу, котрі перенесли геморагічний інсульт <$Esymbol У~6> міс тому і в яких офісний АТ становив <$Esymbol У~140 "/" 90> мм рт. ст., комбінацією амлодипіну (5 - 10 мг/добу), валсартану (80 - 160 мг/добу), гідрохлортіазиду в дозі 12,5 мг (за потреби) на основі хронотерапевтичного підходу та магнію оксиду моногідрату в дозі 456 мг/добу впродовж 1 міс надає змогу досягти контролю АТ за даними ДМАТ у 73 % хворих та статистично значущо зменшити короткотермінову варіабельність АТ, зокрема середньоквадратичне відхилення в усіх часових інтервалах і середню реальну варіабельність для САТ. | ||
| 7. | 
Ткачишин О. В. Показники ліпідограми у хворих на гіпертонічну хворобу, ускладнену геморагічним інсультом, після раннього відновного періоду [Електронний ресурс] / О. В. Ткачишин // Environment & health. - 2019. - № 1. - С. 10-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dtz_2019_1_4 | ||
| 8. |
Нетяженко В. З. Гемодинамічне навантаження на внутрішньочерепне артеріальне русло у хворих після перенесеного геморагічного інсульту як ускладнення гіпертонічної хвороби [Електронний ресурс] / В. З. Нетяженко, О. В. Ткачишин // Медичні перспективи. - 2021. - Т. 26, № 3. - С. 70-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2021_26_3_12 Цель исследования - сравнить гемодинамические нагрузки на внутричерепное артериальное русло, оцененное по показателям суточного мониторирования артериального давления (АД) и ультразвукового исследования магистральных артерий шеи, между группой больных гипертонической болезнью через <$E symbol У~6> месяцев после перенесенного геморрагического инсульта и группой больных гипертонической болезнью без осложнений. Первая из вышеуказанных - основная группа (n = 94; возраст - 54,4 +- 0,9 года), вторая - группа сравнения (n = 104; возраст - 53,7 +- 0,9 года). Показатели суточного мониторирования АД в основной группе и группе сравнения соответственно: среднее систолическое АД днем 109,6 +- 1,6 и 121,1 +- 1,1 мм рт. ст., минимальное - 74,4 +- 2,0 и 82,3 +- 12,5 мм рт. ст., максимальное - 168,2 +- 1,9 и 161,9 +- 1,7 мм рт. ст., p << 0,05. Показатели сигмы систолического АД днем (17,9 +- 0,6) и средней реальной вариабельности систолического АД (11,31 +- 0,26 мм рт.ст.) были больше в основной группе (p << 0,01). Показатель гипербарической нагрузки систолического АД днем был больше в основной группе и составил 403,6 +- 25,9 против 231,7 +- 12,1 мм рт. ст. - ч. в группе сравнения (p << 0,01). Максимальное пульсовое АД за 24-часовой интервал - 74,2 +- 2,0 и 66,4 +- 0,9 мм рт. ст. соответственно (p << 0,01). Показатели ультразвукового исследования магистральных артерий шеи в основной группе в правых и левых сосудах соответственно: пульсационный индекс Гослинга общей сонной артерии - 1,578 +- 0,059 и 1,552 +- 0,042, внутренней сонной артерии - 1,210 +- 0,044 и 1,102 +- 0,037, позвоночной артерии - 1,191 +- 0,030 и 1,150 +- 0,023. Указанные показатели были больше в основной группе, чем в группе сравнения (p << 0,01). Диаметры всех магистральных артерий шеи были больше у лиц основной группы (p << 0,01). Таким образом, по указанным показателям, которые ассоциируются с большим риском развития цереброваскулярных событий, было установлено большие гемодинамические нагрузки на внутричерепное артериальное русло у лиц основной группы, чем у лиц группы сравнения, несмотря на меньшие средние показатели систолического АД. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |